Арматурні вироби варто виготовляти на великих арматурних заводах, оскільки при виготовленні арматур у дрібних цехах і на приобъектных полігонах в 3 - 5 разів зростають витрати ручної праці, збільшуються втрати матеріалу й вартість продукції.
Процес поетапного виготовлення арматурних виробів можна (Убити наступним ланцюгом: склад арматури - розмотування, виправлення, чищення й різання - гнуття - зварювання - готовий виріб.
Розмотування з бухт, виправлення, чищення й різання легких арматур роблять на автоматичних правильно-відрізних верстатах. Проходячи через правильні ролики, арматури випрямлюється, очищається, а потім відрізається по розмірі. Далі арматури гнеться на приводних верстатах і зварюється в сітки крапковим контактним зварюванням.
Виправлення важких арматур, що надходить у прутках, звичайно виконують вручну на правильних плитах, чистять электрощетками й розріжуть на верстаті-гільйотині. Нарощування стрижнів здійснюють контактним стиковим зварюванням, при виготовленні каркасів застосовують дугову або электрошлаковую зварювання.
Зварювання ведуть при силі струму 250…350 А. При зварюванні холодно-холодно-зміцненої сталі щоб уникнути «відпустки» застосовують тверді режими зварювання (коротка тривалість при великій силі струму).
В умовах будівельного майданчика виконуються: приймання арматурних виробів, сортування й складування; підготовка до монтажу, при необхідності укрупнення й об’єднання в арматур-але-опалубні блоки; установка, вивірка арматури й остаточне з’єднання стиків; приймання робіт зі складанням акту схованих робіт.
У процесі приймання арматурних виробів контролюють наявність бирок, слідів корозії, деформацій, відповідність розмірам. Монтаж арматур, по можливості, варто здійснювати укрупненими елементами з використанням кранів. Установка вручну допускається лише при масі арматурних елементів до 20 кг.
Каркаси встановлюють при одній або двох відкритих сторонах опалубки. Для запобігання каркасів від зсуву їх тимчасово закріплюють. Кріплення знімають у міру укладання бетонної суміші.
При армуванні конструкцій сітками й плоскими каркасами з діаметром арматур до 32 мм їхнє з’єднання може здійснюватися за допомогою зварювання, в’язання й без зварювання нахлесткой.
Найменші довжини / перепуску зварених сіток і каркасів зі стрижнів діаметром d до 32 мм (число номінальних діаметрів стрижнів, що з’єднуються,) залежно від кладсз арматури й двох варіантів розташування стиків наведені “нижче.
Арматури…..А-1, Л-П A-III, А-ПВ А-1, А-II А-Ш, А-НВ
/………………… 35*/40** 45/50* 30/35 40/40
*У чисельнику - значення при розташуванні стиків у розтягнутій зоні при що згинаються, внецентренно стислих і внецентренно розтягнутих елементах; у знаменнику - при розташуванні стиків у центрально розтягнуті або внеиент’ рально розтягнутих елементах (плитах, стінах).
** При класі бетону В 12,5, інші значення при класі бетону В15 і вище.
Для переходу від класу бетону до його середньої міцності в мега-паскалях необхідно числове значення В розділити на коефіцієнт 0,778, наприклад при класі В15 середня міцність 15:0,778 - 19,3 Мпа (М200).
Широко практикується в’язання арматур за допомогою спеціальних гачків. Стрижні зрощують внахлестку з перев’язкою стику в трьох місцях (по середині й по кінцях) відпаленим сталевим дротом діаметром 0,8…1,0 мм. При стикуванні стрижнів гладкого профілю в розтягнутій зоні повинні відгинатися гаки.
При монтажі арматур необхідно забезпечувати захисний шар бетону, тобто відстань між зовнішніми поверхнями арматур і бетону. Правильно влаштований захисний шар надійно охороняє арматури від корозійного впливу зовнішнього середовища.
Забезпечити проектні розміри захисного шару бетону можна за допомогою бетонних або металевих фіксаторів, які привязываются до арматурних стрижнів. Особливо високими технологічними властивостями характеризуються пластмасові кільця-фіксатори, що надягаються на арматури. Під час установки пластмасове кільце завдяки властивій йому пружності небагато розсовується й щільно охоплює стрижень.
Захисний шар у плитах і стінках товщиною до 10 див повинен бути не менш 10 мм; у плитах і стінках більше 10 див - не менш 15 мм: у балках і колонах при діаметрі поздовжніх арматур 20…32 мм - не менш 25 мм і при більшому діаметрі - не менш 30 мм.
При оформленні акту приймання змонтованих арматур крім перевірки її проектних розмірів по кресленню контролюють якість виконаних робіт; наявність і місце розташування фіксаторів; міцність складання й розташування стиків арматури. (Сума зварених і вязаных стиків в одному перетині при гладких арматурах не повинна перевищувати 25%; при періодичної - 50%.)