Деревина в нашій країні була і є одним з основних будівельних матеріалів через її широке поширення й гарні будівельні властивості: міцності, легкості, низької теплопровідності й привабливого зовнішнього вигляду.
До недоліків деревини варто віднести низьку гнилостойкость, займистість, жолоблення, розтріскування при зволоженні - висиханні й ін.
Залежно від старанності обробки розрізняють роботи:
плотницкие, до яких відносять виготовлення дерев’яних конструкцій і деталей із грубою обробкою поверхонь;
столярні - белолеревные (виготовлення віконних плетінь, дверей та ін.), краснодеревные (виготовлення виробів під лак і полірування).
Матеріалом для плотницких і столярних робіт служить стовбур. З інших частин дерева (корінь і крони) одержують дьоготь, скипидар і інші речовини. Стовбур має форму конуса. При великий його конусности (сбежистости) при обробці не використовується до 60% стовбура. При транспортуванні й гнитті може бути «загублене» ще до 20 %, так що коефіцієнт використання стовбура 20…50%.
Конічне розпилювання стовбура використовується західно-європейськими будівельними фірмами для економії деревини.
При плотницких роботах в основному використовується деревина хвойних порід (сосна, ялина), при столярних - листяних (дуб, бук).
Деревина - клітинний матеріал, що містить до 50 % вологи, тому деревину краще заготовлювати взимку, коли дерево не насичене соками й, отже, менше піддане гниттю.
При обробці деревини варто враховувати усушку й можливе жолоблення матеріалу після розпилювання, наявність косослоев, тріщин і ін. Усушці більшою мірою піддана заболонна частина, оскільки її клітки менше заповнені cмолой, чим ядро.
Для запобігання деревини від псування її сушать. Сушіння може бути природної й штучної.
При природному сушінні пиломатеріал складируется із зазорами в штабелях і выдерживается від 1,5 мес. до 1,5 років.
Штучне сушіння може бути низькотемпературної, струмами високої частоти, конденсаційної.
У низькотемпературній і конденсаційній камерах деревину сушать 10 сут., під впливом струму високої частоти - 3 сут. Перевага віддається конденсаційному сушінню, при якій підігріте повітря, циркулюючи по камері, віддає вологу в конденсаційній камері, а потім знову використовується. Скорочуються витрати на підігрів повітря.
Щоб охоронити деревину від гниття, її просочують антисептиком (Na), обмазують креозотом, офарблюють олійними фарбами або лаками. Для захисту від загоряння деревину офарблюють вогнезахисними фарбами, обмазують пастами або покривають штукатуркою, азбестом і іншими неспаленними матеріалами.
Клітки м’яких порід деревини можна заповнювати полімерами й одержувати так звану модифіковану деревину, що відрізняється підвищеними міцністю, довговічністю й вогнестійкістю.
Залежно від діаметра стовбура в отрубе (верхньому перетині) розрізняють: колоди (діаметр більше 12 див); подтоварник (діаметр 8…11 див); жердини (діаметр 3…7 див).
У будівництві використовуються в основному колоди: будівельні для виготовлення несучих конструкцій; пиловочні для одержання пиломатеріалів. Стандартна довжина колод 3…6,5 м із градацією через 0,5 м, стандартна довжина пиломатеріалу 1…6,5 м із градацією через 0,25 м.
На деревообробних комбінатах здійснюються наступні види обробки:
поздовжнє розпилювання на пилорамах, шпа-лорезках і продольно-круглопильных верстатах;
поперечне розпилювання дощок на торцювальних верстатах;
острожка на рейсмусных і фуговальных верстатах; нарізка шипів на шипорезных верстатах;
вушок на фрезерні й т.д.
Крім пиломатеріалу будівельники широко використовують деревинно-волокнисті плити (оргалит), древесно-стружечные плити (ДСП) і фанеру: звичайну, декоративну й бекелизированную (водостійку).