У зону дуги подається аргон або вуглекислий газ, що перепиняє доступ повітря до металу.
Газ і зварювальний дріт подаються в зону електричної дуги автоматично. Щоб уникнути окислювання металу до складу зварювального дроту включені присадки марганцю й кремнію.
Незважаючи на ряд позитивних властивостей (висока продуктивність і якість робіт) цей вид зварювання застосовують рідко через складність роботи під відкритим небом.

Під флюсом запалюється зварювальна дуга; флюс розплавляється, утвориться електропровідні шлаки, що володіє високим опором.
Зварювальна дуга гасне (шунтируется), а струм, проходячи по електропровідних шлаках, виділяє тепло для плавлення. Розплавлений метал, кристалізуючись, утворить зварений шов.

Зварювання арматурних стрижнів діаметром більше 20 мм рекомендується здійснювати в знімних мідних формах, у яких метал зберігається в рідкому стані.
У форми засипається порошок (флюс), що, розплавляючись під дією високої температури, захищає рідкий метал звареного шва від контакту з атмосферним повітрям.
Ванне зварювання під шаром флюсу може вестися в ручному й напівавтоматичному режимі (мал. 9.2, я, б). (…)

Це найпоширеніший вид зварювання в будівництві. Розплавлювання металів здійснюється при температурі до 6000°С під дією електричної дуги, що виникає в місці контак-ка електрода зі зварюються деталями, що.
Висока температура при розплавлюванні металу в електричній дузі викликає розпад молекул повітря. (…)